Поетична хвилинка

- Діти, заплющіть на хвилинку оченята й уявіть собі таку картину:

Літо. Серпнева спека. Стоїть хатинка на пагорбі. А біля тієї хатини, пригрітий сонечком, пишається золотоголовий красень. На високому стрункому стеблі яскрава жовтогаряча квітка. Вона так і світиться, обертаючись за сонцем. Яку квітку ви уявили? (Соняшник )

- Цю рослину дуже часто можна побачити на городах і степових ланах нашої України. А поети і письменники майстерно змальовують їх і у своїх творах.

- Ви підготували вірші про яскраві квіти. Тож послухаємо ці поетичні рядки.

На сонечко я схожий

І сонце я люблю,

До сонця повертаю

Голівоньку свою.

Стою стрункий, високий,

В зелених шатах я.

І золотом Поетична хвилинка убрана

Голівонька моя.

* * *

Сонях виріс на осонні

Вільно та розлого.

Одягнув чубатий сонях

Бриля золотого.

Вийшла осінь із діброви –

Сонях похилився,

Бриль за обрій вечоровий

Сонцем покотився.

Дідусем стоїть вусатим

Соняшник осінній,

Хлопчикам – горобенятам

Роздає насіння.

3.2. Спостереження за художніми засобами в прозовому творі

- А ось як про соняшник розповів В.Сухомлинський.

«На небі з'явилася ранкова зірниця. Затремтіли пелюстки. То соняшник жде сходу сонця. Він повертає до нього свою золотаву голівку, поглядає на червоне вогняне коло. Пливе сонечко по високому небу. Соняшник підставляє голівку його золотому промінню. Зайшло сонце. Стулив і соняшник золотаві пелюстки і заснув».

- Доведіть, що автор ставився до соняшника, як до живої істоти.

3.3. Розповідь про Поетична хвилинка художника

- Художники також зображали на своїх полотнах «сонячну квітку».

Картину, яку ми сьогодні будемо розглядати, написала відома українська художниця Катерина Білокур. Що ми вже знаємо про неї? ( Діти пригадують з уроків читання)

Народилася К.Білокур у день святої великомучениці Катерини 7.12.1890р. в селі Богданівка на Черкащині. До школи не ходила, самотужки навчилася читати і писати. Ще зовсім маленькою дівчинкою її полонила синя квіточка. Малювати почала вуглинками з печі на крадькома взятому у матері полотні. Батьки не мали змоги оплатити навчання, і тому вчилася малювати вона сама.

Зображала К.Білокур на своїх полотнах переважно квіти. Так любила вона їх, відчувала їхню Поетична хвилинка красу: «Ой, які ж ви гарні, квіточки мої, діточки, красунечки ви мої. Я на вас ніколи не надивлюся, я вами не налюбуюся». Сама ніколи не зривала квітів, бо вважала, що зірвана квітка – вже не квітка. І тому малювала вона, виходячи в поле, в садок чи з пам’яті.

3.4. Розгляд учнями репродукції картини К.Білокур «Соняшники»

- А тепер розгляньте цю картину.

- Чи сподобалась вам картина? Чим?

4. Мовленнєва підготовка до написання твору

- Щоб ви змогли точно, яскраво описати цю картину, створимо опори для написання твору.

4.1. Створення синонімічних рядів

Намалювала – зобразила, написала, створила.

Соняшник - золотоголовий красень, квітка сонця, квітка – красуня.

Стоїть - красується, пишається Поетична хвилинка, світиться, підморгує, усміхається, розмовляє, дивиться.

Голівка - капелюшок, брилик, тарілочка.

Соняшок - дитина, пустунчик, хлопчак, малий.

4.2. Добір прикметників

Стебло - струнке, високе.

Сонечко - вечірнє, лагідне, тепле, яскраве.



Квітка - яскрава, золота, схожа на сонце.

Оченята - веселі, грайливі.

Усмішка - жартівлива, пустотлива.


documentacvntqf.html
documentacvoban.html
documentacvoikv.html
documentacvopvd.html
documentacvoxfl.html
Документ Поетична хвилинка